Нещодавно керівництво «Укрпошти» оголосило, що буде змушене закрити 7 000 відділень, оскільки тарифи за доставку пенсій замалі.
Звісно, кожне підприємство повинно мати прибуток, от тільки виникає питання – невже пошта надає послуги лише пенсіонерам? Невже жодних інших послуг не існує, а лише пенсіонери мають страждати? Хто потурбується про лежачих немічних самотніх пенсіонерів, які не виходять з дому взагалі. Їм що – вмерти. Пропрацювали все життя, а ще й свої мізерні 1500 грн не в змозі отримати через недбальство на державному рівні? Чому в інших країнах поважають людей поважного віку не на словах, а справами, а у нас за свої копійки пенсіонери повинні боротися? До слова, у Туреччині з виходом на пенсію всі отримують від держави власне житло, а у нас звітують про успіхи у нарахуванні додаткових 20 грн кожному. В минулому році Пенсійний фонд витратив 1,5 грн на сплату послуг «Укрпошти». Виникає питання - чому дві державні установи не можуть завчасно узгодити витрати, щоб не страждали пенсіонери? Чому таке неподобство? Хто нестиме відповідальність за можливі смерті пенсіонерів, які в взимку з нового року не зможуть в 7 000 відділеннях «Укрпошти» отримати пенсію і будуть змушені голодувати, ледь-ледь жевріти? Питання риторичне. Хочу запевнити, якщо все-таки відділення «Укрпошти» все-таки закриються, не постраждають лише пенсіонери, які є підопічними Центру «Пенсіон», оскільки ми маємо і юридичний відділ, який відстоює права пенсіонерів, і відділ, який відповідає за догляд. Ми оперативно вирішимо питання з доставкою пенсій нашим підопічним, оскільки гарантуємо їм довічний догляд та допомогу.
Посилання на оригінал: https://blogs.korrespondent.net/blog/events/4037598/
