Наші послуги - Договори довічного утримання

 

ЩО Ж ТАКЕ ДДУ? У чому його користь? Які він дає гарантії?

 

Ймовірно, словосполучення «договір довічного утримання» (ДДУ) вам вже знайомо. Але все ж питань з приводу цього документа - його умов, законності, можливості підписання - залишається багато.

 

Це договір, за умовами якого самотнього пенсіонера забезпечують до кінця життя. Щоб підписати такий договір, потрібно бути власником нерухомості, оскільки вона стає своєрідною «запорукою». Другий учасник договору, той, хто береться забезпечувати літню людину, юридично стає власником квартири, але користуватися нею не має права, поки в ній живе пенсіонер. А пенсіонер довічно залишається в своїй квартирі, але просто втрачає можливість її, наприклад, продати або розміняти. Тобто, ніхто не має права розпоряджатися квартирою, але у пенсіонера при цьому залишається право нею користуватися.

 

Вважається, що договір довічного утримання підписують тільки самотні люди. Це не так. Часто ДПС підписують літні подружні пари, причому навіть коли один з подружжя йде з життя, другий проживає у своїй квартирі далі і отримує виплати за договором. Іноді договір підписують люди, у яких є діти та інші родичі, але вони з різних причин не можуть або не хочуть підтримувати літню людину.

 

Договір довічного утримання - це більш надійне і цивілізоване вирішення матеріальних проблем, ніж заповіт або дарча. Якщо літня людина в обмін на обіцянку доглядати підписала договір дарування на ім'я родича або знайомого, він відразу ж втрачає право власності на житло без гарантій і умов! (Ось вони, ті небезпечні наслідки і непоправні ситуації, про які ми говорили вище!).

Тобто, новоспечений «господар» може просто видворити пенсіонера на вулицю! Ну, а якщо пенсіонер написав заповіт кому-небудь із рідних чи знайомих, очікуючи від них підтримки, її він теж може не отримати, адже в заповіті ніякі умови не прописуються. При цьому пенсіонер в будь-який час може скласти інший заповіт, на інше ім'я, а родич або знайомий (нехай навіть чесно виконує зобов'язання) залишиться ні з чим. Ось і виходить, що договір довічного утримання - це договір порядних людей, які домовилися між собою про умови утримання та перехід права власності на квартиру утримувачу, при цьому всі умови зафіксували письмово і підписали у нотаріуса.

 

Завантажити типовий договір довічного утримання:
 

                         

(українською)                    (російською)

 

ЗАПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ Про договір довічного утримання

 

Договір довічного утримання (догляду) розроблений за часів СРСР. З першого січня 2004 Договір довічного утримання регулюється главою 57 Цивільного кодексу України зі змінами та доповненнями. У порівнянні з Цивільним кодексом УРСР предмет договору і сфера його застосування значно розширилася. За Договором довічного утримання одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого Набувач зобов'язується утрмиаувати відчужувача.

 

Передаючи у власність майно, Відчужувач, у свою чергу, переслідує мету отримати матеріальне забезпечення, якого він потребує. При цьому слід зазначити, що законодавством не встановлено чітке розмежування між утримання та доглядом, тому це не впливає на обсяг прав і обов'язків сторін. Утримання може полягати як у матеріальному (натуральному або грошовому) забезпеченні, так і в наданні послуг.

 

Сторони вправі самостійно визначити в договорі розмір, обсяг та періодичність надання матеріального забезпечення, види і склад догляду (наприклад, надання житла, придбання продуктів харчування, одягу, побутових товарів, виплата грошових сум, медичне обслуговування тощо). Матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися Відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Така оцінка, у свою чергу, підлягає індексації у порядку, встановленому законом. Насамперед це необхідно для встановлення вартості, переданого за Договором довічного утримання, майна. Матеріальне забезпечення являє собою не тільки грошові суми, але і вартість продуктів, одягу та інших предметів, наданих Набувачем під час виконання своїх обов'язків за Договором довічного утримання. Обсяг таких предметів повинен відповідати умовам Договору та проведеним індексаціям, не погіршуючи становище Відчужувача.

 

Набувач не може за життя Відчужувача продавати, обмінювати, дарувати, укладати договір застави або передавати у власність іншій особі майно, передане йому за Договором довічного утримання.

 

У разі смерті Відчужувача Набувач зобов'язаний поховати його, навіть якщо це не було зазначено у договорі довічного утримання. Якщо частина майна Відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та Набувачем (стаття 749 ЦК). У разі неможливості подальшого виконання зобов'язань набувача за договором довічного утримання з причин, які мають істотне значення, його обов'язки можуть бути передані за згодою Відчужувача члену сім'ї набувача або іншій особі. Договір довічного утримання укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

 

Договір підлягає державній реєстрації.

 

Договір довічного утримання є безстроковим, тобто, укладається на невизначений термін, оскільки Набувач зобов'язаний утримувати Відчужувача довічно.

 

Що таке Договір довічного утримання на користь третьої особи?

 

Цивільний Кодекс України в Главі 57 передбачив укладення договору довічного утримання на користь третьої особи. Що це таке? Договір довічного утримання укладається з громадянами, у яких у власності є нерухомість. А як бути з родичем, який проживає з Вами, але власної нерухомості у нього немає? Розглянемо це питання не прикладі з життя. Приміром, з Вами проживає близький родич. Це може бути брат, сестра, діти, батьки. У них немає власної нерухомості, а Вас, природно, турбує питання подальшої долі цих людей після того як Вас не стане. Саме ця життєва ситуація передбачена законом у ст. 746 п. 4 Цивільного Кодексу. Ви, як власник квартири, укладаєте Договір довічного утримання на себе і на «користь третього особи», тобто родича, який проживає з Вами. Він буде проживати в цій квартирі і далі, при цьому користуватися всіма благами, відображеними в Договорі. Таким чином, Ви приймаєте участь у житті Вашої близької зараз і гарантуєте його благополуччя в майбутньому.

 

Особливості Договору довічного утримання

 

Людина, яка укладає Договір довічного утримання, самостійно розпоряджається своєю власністю. Якщо мова йде про її квартиру, то після укладення Договору довічного утримання у неї, як у Відчужувача, виникає тільки одне обмеження - її житло тепер не підлягає продажу, даруванню або ж заповіту. В усьому іншому квартира залишається у повному її розпорядженні, точно так само, як і до укладення Договору. Людина, продовжує жити в своїй квартирі, може запрошувати до себе друзів і родичів, здавати її в оренду - так само, як і в радянські часи, коли переважна більшість людей не тільки не володіло правом власності на свої квартири, але й не могло їх подарувати або продати. При цьому існувало конституційне право недоторканності житла, і закон гарантував громадянам право проживання у своїй квартирі.

 

Передача права власності у випадку з довічним утриманням має беззаперечні переваги для літньої людини.Вона більше не повиннна платити за квартиру (це обов'язок набувача), не ризикує випадковим знешкодженням цієї квартири (це також переноситься на плечі набувача), і практично не несе ніяких обов'язків за Договором довічного утримання, але, в той же час, набуває цілий ряд прав.

 

По-перше, людина відразу отримує велику суму грошей, так звану одноразову грошову виплату, яку вона може витрачати на свій розсуд або ж покласти на свій рахунок у банк і регулярно отримувати відсотки.
По-друге, кожен місяць вона отримує грошове утримання. 
По-третє, згідно з Договором довічного утримання Набувачем, повністю оплачуються комунальні платежі.

 

 

Відмінності Договору довічного утримання від заповіту та договору даріння

 

Перш за все, слід зауважити, що це три абсолютно різні форми розпорядження власністю.

Що таке заповіт? Єдине його призначення - визначити, кому дістанеться майно після смерті людини але, ні про права заповідача, ні про обов'язки спадкоємця в заповіті нічого не говориться. І заповіт ні до чого спадкоємця майна не зобов'язує. Така ж ситуація і з договором дарування, так званою дарчою. Він теж не наділяє дарувальника ніякими правами, а обдаровуваного - обов'язками. Якщо спадщину або договір дарування оформляють в обмін на довічне забезпечення, то залишається тільки сподіватися на порядність своїх спадкоємців або обдаровуваного, а також на те, що в їхньому житті не відбудеться ніяких нищівних змін.

Договір довічного утримання є повною протилежністю заповіту і Договору дарування. Дійсно, Ви передаєте Набувальнику право власності, але при цьому перекладаєте ряд обов'язків на його плечі. За Договором довічного утримання людині здійснюються грошові виплати, у договорі обумовлюються всі умови, на яких передається квартира. Невиконання цих умов тягне за собою розірвання договору. 

 

Хто може укласти договір довічного утримання?

 

Перш за все, люди, які потребують сторонньої допомоги, причому не тільки грошової, але також моральної та психологічної. Договори довічного утримання укладають не тільки самотні пенсіонери, а й сімейні пари. Є й сім'ї літніх людей з дітьми, як правило, непрацездатними. Багатьом з них Договір довічного утримання дає впевненість у завтрашньому дні. Буває й так, що літні родичі переживають своїх дітей і залишаються на світі одні. Часто, щоб підтримати один одного, вони з'їжджаються і починають жити разом. Такі, спільно проживаючи, літні родичі (наприклад, сестри) також можуть укласти Договір довічного утримання.

 

Існує єдина обов'язкова умова для укладення Договору довічного утримання - людина повинна бути власником житла. Це може бути не тільки квартира, але і кімната, частка в квартирі або яке-небудь інше майно. Якщо Ви не встигли оформити власність на квартиру, але при цьому хочете укласти Договір довічного утримання, а сил вже не так багато, наші співробітники допоможуть Вам оформити право власності на житло в найкоротші терміни - провести приватизацію, оформити спадщину або відновити втрачені документи, тобто ми надаємо Вам повний юридичний супровід.

 

Довічне утримання повністю регламентовано Главою 57 Цивільного Кодексу України.

Договір складений на підставі наступних статей Цивільного

Кодексу України:

- Стаття 182. «Державна реєстрація прав на нерухомість»;

- Стаття 317. «Зміст права власності»;

- Стаття 334. «Момент набуття права власності за Договором»;

- Стаття 651. «Підстави для зміни або розірвання Договору»;

- Стаття 750. «Обов'язки набувача забезпечити Відчужувача житлом»

- Стаття 751. «Грошова оцінка матеріального забезпечення Відчужувача»

- Стаття 752. «Заміна набувача за договором довічного утримання (догляду)»;

- Стаття 754. «Забезпечення виконання Договору довічного утримання (догляду)»;

 

Важливо відзначити, що ніхто, ніколи і ні за яких обставин не має права і не зможе виселити людину з її квартири, якщо він уклав Договір довічного утримання. Законом також передбачено, що навіть при випадковому пошкодженні або загибелі майна (квартири) Набувач не має права вимагати припинення зобов'язань за грошовими виплатами або зміни умов її виплати і зобов'язаний виплачувати її на умовах, передбачених договором довічного утримання.

 

Договір довічного утримання безперервний і діє протягом усього життя літньої людини. Це означає, що навіть якщо Ваше житло постраждало з тих чи інших причин, наприклад, в результаті землетрусу або терористичного акту, Набувач не звільняється від виконання умов Договору та продовжує виконувати всі взяті на себе зобов'язання. (Стаття 754 Г.К.)

 

Розділ 3 Цивільного кодексу України.

Глава 57

Стаття 744. Поняття договору довічного утримання (догляду)

1. За Договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або ) доглядом

довічно.

 

Стаття 745. Форма договору довічного утримання (догляду)

1. Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

2. Договір довічного утримання (догляду), за яким передається набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації.

 

Стаття 746. Сторони у договорі довічного утримання (догляду)

1. Відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я.

2. Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.

3. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за Договором довічного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, їх обов'язок перед Відчужувачем солідарний.

4. Договір довічного утримання (догляду) може бути укладений Відчужувачем на користь третьої особи.

 

Стаття 747. Особливості укладення договору довічного утримання (догляду) щодо майна, що перебуває у спільній сумісній власності

1. Майно, що належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, зокрема, майно, що належить подружжю, може бути відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду). У разі смерті одного із співвласників майна, що було відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду), обсяг зобов'язання набувача відповідно зменшується.

2. Якщо Відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, Договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.

 

Стаття 748. Момент виникнення у набувача права власності на майно, передане за договором довічного утримання (догляду)

1. Набувач стає власником майна, переданого йому за Договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 цього Кодексу.

 

Стаття 749. Обов'язки набувача за договором довічного утримання (догляду)

1. У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими Набувач може забезпечувати Відчужувача.

2. Якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені або при виникненні потреби забезпечити Відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду, спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.

3. Набувач зобов'язаний у разі смерті Відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). Якщо частина майна Відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та Набувачем.